В cтатье раскрывается история ИНКОТЕРМС (International commertial terms) и украинские реалии применения ИНКОТЕРМС. Автором также рассматривается законопроект “О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины”относительно определения условий поставок”.
З 1 січня поточного року у світі почали діяти прийняті Міжнародною торговою палатою (далі – МТП) правила з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі Інкотермс 2010. Безперечно, для МТП це стало черговим кроком назустріч світовому бізнесу загалом і світовій торгівлі зокрема. Адже із початком глобалізаідиних процесів світова інтегрована економіка забезпечила підприємствам широкий доступ до різних ринків, а відтак торгівля різними групами товарів на світових ринках підвищилася у рази. Це, безперечно, позитив для світового бізнесу. Але будь-яка позитивна тенденція, у своєму арсеналі має й низку негативних рис, головна з яких полягає у складності протікання міжнародних торгових відносин, обов’язковим атрибутом яких є виникнення різного роду непорозумінь, суперечок та спорів, спричинених неналежним укладанням договорів купівлі-продажу, перевезення, страхування тощо.
При розробці (юних правші Інкотермс зусилля МТП були спрямовані саме на подолання подібного роду труднощів. Посилаючись, власне, на самі правила Інкотермс у своїх договорах купівлі-продажу торговці чітко визначають відповідні обов’язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень.
Трохи історії
Самі правила Інкотермс (International commercial terms -англ.) мають довготривалу історію існування – з 1936 року. Перші зміни до правил після їх введення в дію були внесені через 20 років – у 1957 році. Подальші зміни та доповнення здійснювалися у 1967,1976,1980,1990 та 2000 роках відповідно. Останнім часом можна почути із повідомлень ЗМІ, на телебаченні та радіо, що правила Інкотермс змінюються кожні десять років. Однак слід підкреслити, що така думка є хибною, адже прийняття останніх редакцій правил із 10 річним інтервалом – випадковість і не більше того. Міжнародна торгова палата не ставить за мету вносити зміни до правил Інкотермс кожні 10 років. Подібні зміни відбуваються тільки тоді, коли цього вимагає розвиток міжнародної торгівлі, а тому не можна вважати, що, наприклад, чергові зміни до правил говельних відносин не можуть відбуватися у конкретні визначені терміни.
Українські реалії і обурення МТП
В Україні історія правил Інкотермс почалася у жовтні 1994 році із прийняття Указу Президента № 567 «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів», яким пропонувалося застосовувати правила Інкотермс, у тому числі у зовнішньоекономічній діяльності. Відтоді правила Інкотермс в нашій державі почали публікувалися відкрито у офіційній пресі – «Урядовому кур’єрі». Безперечно ми порушували авторські права Міжнародної торгової палати на цей продукт, адже поширення цих правил у всьому світі здійснюється офіційними каналами МТП, тобто, через Національні комітети МТП у вигляді офіційного видання.
Зайве казати, що подібна практика невдовзі призвела до сумних наслідків для нашої держави. Європейці одразу пішли на радикальні кроки у результаті чого Україна опинилась на узбіччі світової торгівлі, адже була буквально відсічена під важ ливої пової «нормативи», що ро:ь робляється МТП і значно допомагає контрагентам вести свою бізнесову діяльність. Ми почали нещадно програвати арбітражні спори, в контрактах з українськими контрагентами вітчизняне право перестало застосовуватися. Цілком природно, що іноземні партнери уникали застосування контрактного права України, через потенційні ризики.
Однак час плине, а разом з ним змінюємося і ми. Переломним моментом у цій довготривалій епопеї стало 19 травня 2011 року – день, коли Президент України підписав Указ який визнав такими, що втратили чинність Укази Президента від 4 жовтня 1994 року № 67 та від 1 липня 1995 року № 505, забезпечивши у такій спосіб введення в дію правил Інкотермс у редакції 2010 року в Україні. 26 травня Указ був опублікований в газеті «Урядовий кур’єр».
Неймовірні пригоди Інкотермс в Україні
В нашій державі застосування правил Інкотермс передбачено п. 4 ст. 265 Господарського кодексу (далі-ГКУ), п. 10 ст. 1 Митного кодексу, п. 2.19 ст. 2 ЗУ «Про державну підтримку сільпедиторську діяльність», ст. 9 ЗУ «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» і ст. 14 ЗУ «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», іншими відомчими нормативно-правовими актами. Суб’єкти господарської діяльності мають можливість укладати контракти, використовуючи при цьому правила Інкотермс будь якої редакції, узгодженої сторонами контракту, в тому числі і Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі в редакції 2010 року, які почали застосовуватися в світі з 01.01.2011 р.
В Листі Міністерство економіки України № 4201-24/939 від 10.06.2011 р. «Щодо набрання чинності нової редакції Інкотермс 2010» зазначається, що згідно з пунктом 1.5 наказу Мінекономіки від 06.09.2001 р. № 201 «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг) визначаються відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів. Таким чином, а урахуванням чинного законодавства та нормативно правової бази в ході здійснення зовнішньоекономічної операції використання правил Інкотермс є обов’язковим.
З «внутрішніми договорами», або з договорами між резидентами, ситуація дещо інша, адже чинним законодавством України не передбачена відповідальність
учасників господарських відносин за невикористання правил Інкотермс в договорах, укладених між українськими суб’єктами господарської діяльності. Подібний висновок можна зробити, виходячи з припису абз. 1 п. 4 ст. 179 ГКУ, яким передбачено, що сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Отже, сьогодні в Україні склалася доволі парадоксальна ситуація. З одного боку держава, виконавши зобов’язання щодо захисту авторських прав МТП на публікацію, поширення та продаж правил Інкотермс, і, одночасно зобов’язавши учасників українського ринку застосовувати ці правила у своїй діяльності, поставила господарюючих суб’єктів та державні органи вилами!
Що робити у такій ситуації? Напевно, найпростішим способом виходу з тупику для суб’єктів ЗЕД є придбання офіційного видання «Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі», яке поширюється Асоціацією експортерів та імпортерів «ЗЕД», що діє в інтересах Українського національного комітету міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), адже чекати на появу правил Інкотермс у вільному доступі (публікація в «Урядовому кур’єрі», Інтернеті тощо) вже не варто. Та й переваги офіційного видання занадто очевидні – у випадку виникнення питань при митному оформленні товарів і безпосереднього з’ясування проблем із представниками митних органів дане видання, як доводить практика, є єдиним документальним підтвердженням правоти експортера або імпортера відносно правильності застосування термінів і правил Інкотермс 2010, включаючи питання визначення митної вартості імпортованих товарів. Також зазначене видання знадобиться покупцеві або продавцеві для доказу правильності иідиг п’Шія па валові витрати іиїдлт кін приадвн’игпиі торговельної діяльності відповідно до правил Інкотермс 2010 при взаємодії з податковими органами та при підготовці й укладанні контракту з контрагентом будь-якої закордонної країни. У випадку досягнення згоди між сторонами рекомендується робити посилання в контракті на дане видання.
Очікуємо на зміни
Звичайно, державі необхідно виправляти ситуацію, що останніми роками склалася в Україні з використанням правил Інкотермс як у внутрішній, так і у зовнішній торгівлі. Принагідно нагадаємо, що у жодній європейській державі правила Інкотермс не інкорпоровані у національне законодавство та не є обов’язковими до застосування, адже мають суто рекомендаційний характер. Певна річ, митні органи цих країн при митному оформленні товарі використовують правила Інкотермс, у тому числі для ведення митної, державної статистики, визначення митної вартості товарів, ціноутворенні тощо. Жодних перепон! Сторони контракту можуть використовувати ці правила на власний розсуд, без будь-яких вимог з боку державних органів. Більше того, вони вільні обирати будь-яку з численних редакцій правил, нехай навіть й правила Інкотермс 1936 року! В Україні ж митна служба «не пропустить» ваш контракт, якщо його укладено, скажімо, на умовах Інкотермс 1990 року. Адже Державна митна служба при оцінці митної вартості товарів, допускає використання у зовнішньоекономічних договорах термінів Інкотермс нової та попередньої редакції (правила Інкотермс 2000). При цьому українські експортери та імпортери, укладаючи такий договір, мають чітко вказати, терміни якої редакції правил Інкотермс вони використовують у своїх угодах.
Насамкінець
Наразі на розгляді Верховної Ради знаходиться законопроект № 9602 від 16.12.2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення умов поставок» яким, зокрема, передбачено внесення змін до п’яти законів України, які «мають справу» з правилами Інкотермс. Законопроект, зокрема, передбачає внесення змін до ч. 4. ст. 265 ГКУ, ч.І ст.6 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про захист національного товаро-виробпика від демпінгового імпорту», ч. 8 ст. 14 ЗУ «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», п. 2.19 ст. 2 ЗУ «Про державну підтримку сільського господарства України», абз. 2 ч. З ст. 8 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність». Наразі триває робота над приведенням у відповідність з Указом Президента № 589/2011 інших нормативно-правових актів, у тому числі й «нормативки» Мінекономіки.
Отже, як бачимо, йде копітка та доволі непроста робота щодо приведення національного законодавства відповідно до європейських стандартів застосування правил Інкотермс на практиці. Результатом цієї роботи, сподіваємося, буде розумний компроміс влади та господарюючих суб’єктів, які вільні у своїй комерційній діяльності обирати ті умови, стандарти та правила гри, які здаються їм більш зручнішими та зрозумілі-шими в кожному конкретному випадку. Як буде насправді – час покаже!
P.S. Розгляд законопроекту № 9602 від 16.12.2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення умов поставок» включено до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України шостого скликання Постановою ВР від 07.02.2012 року.
Автор: Ларін М.
Источник: Юридична Газета. – 2012. – № 10. – С. 16.